Текущее время: Чт мар 28, 2024 10:01 am

Часовой пояс: UTC+02:00




Начать новую тему  Ответить на тему  [ 108 сообщений ]  На страницу Пред. 1 2 3 След.
Автор Сообщение
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Вс окт 04, 2009 9:14 pm 
Не в сети
Новичок

Зарегистрирован: Пт авг 16, 2002 5:51 pm
Сообщения: 62
Абракадабра!Чушь несусветная!Если это гравюрно,тогда нижеприведенноое гениально:
Мисяць выглянув,мов срака
Зиркы сяють дэ нэ дэ
На снигу постяв собака...
Пар идэ...


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Пн окт 05, 2009 12:05 am 
Не в сети
Ветеран форума
Аватара пользователя

Зарегистрирован: Вс апр 17, 2005 4:45 pm
Сообщения: 5982
Гравюра на уровне кобеля обожравшегося на свалке.


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Пт окт 09, 2009 10:39 pm 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
Спасибо, что читаете.

Конечно, это не силлабо с тоником. Я, когда меня приняли на сайт Поэзия Орг и поставили по списку за Григорием Сковородой, ужасно боялся, что будут критиковать форму. Но, там сейчас такие эксперименты, куда уж мне, литстаричку израильскому.

Стара

Хмарою пір'я лелеки
до лави моєї
стара наближалася...

Що це –
берет,
макінтош,
ридикюль...
Рогові окуляри?!
Ось, підійшла і, от, якось отак,
нахилившись до мене,
...суворо:
- Не зайнято? –
сіла, зігнувшись,
знесилена...

Потім,
здригаючись,
тикала, тикала пальцями в небо...

Раптом, захекавшись,
трохи не впала

...і,
до плеча прискіпившися,
забурмотіла...

Щось там вона бурмотіла...
Про що?
Ні про що?!

І про все...

І

...час від часу,
волала,
що
вже...

- Зажилася!!!

Потім, ущухнула...

Ось,
схаменулася,
стиснувшись в грудку хрустку...

Драну панчоху прикрила
долонею...

Після...

Ледь чутно.

- Підіть вже..

Підіть...
Перепрошую...

Геть!


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Сб окт 10, 2009 12:52 am 
Не в сети
Ветеран форума
Аватара пользователя

Зарегистрирован: Вс апр 17, 2005 4:45 pm
Сообщения: 5982
Почему же не читать хорошие стихи, с, давно утраченым большинством, уважением к обоим великим славянским языкам.


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Чт окт 22, 2009 8:53 pm 
Не в сети
Новичок

Зарегистрирован: Пт авг 16, 2002 5:51 pm
Сообщения: 62
Сковорода-действительно великий славянский,скорее украинский ,поэт.В его стихах,а они были написаны на заре славянской литературы,великий смысл.
Лев роздырае там вовка в кускы
Тут же вовк цапа скубе за вискы
Цап в огороди капусту псуе-
Кожный чужее бере за свое

Всяк,хто не маже-той завжды скрыпыть
Хто не лукавыть,той ззади сыдыть
Кожному рот дере ложка суха
Хто ж е на свити,щоб був без гриха?

Здесь есть все:и слог,и стиль,и смысл в отличие от некотторых гравюристов...


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Пн ноя 02, 2009 1:20 pm 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
Спасибо за поддержку.

На плічках тендітних несуть

Всю зброю
свою
оголивши,
під музику
техно
і трансу,
солдатки
модельного
бізнесу
крокують,
крокують,
крокують
по діагоналях екранних...


Моделі,
модельки,
моделищи –
крокують,
крокують,
крокують –
заламано
цокотні
пристрасні –
тіла,
вогнеквiтнi
чересла,
і дурнів-
кравців
убрання –
на плічках
на крихких несуть...

Солдатки...

Заламано пристрасні...

Крокують, крокують, крокують.


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Пт фев 05, 2010 5:33 pm 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
Харків. Основа

Димлять осінні попелища…
Клубами стелеться землі –
дим.
І горить вогонь,
хоч поки що,
хоч піднебіння і в золі.

До дідька прощення і згадки.

Бо…

…Солодкуваті ті дими
підводять підсумок бажанням і…

І неминучості зими.

Димлять осінні попелища…

Горить, горить вогонь…

Хоч, поки що…


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Пт фев 05, 2010 11:00 pm 
Не в сети
Ветеран форума
Аватара пользователя

Зарегистрирован: Вс апр 17, 2005 4:45 pm
Сообщения: 5982
...хоч поки що,
хоч піднебіння і в золі.

Тут повторение очень мешает, по-моему.


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Сб мар 27, 2010 12:56 pm 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
Поети як ті проліски

Поети як ті проліски –
без чемності та ніжності –
миттєво засихають...

Дивись,
на кореню...

То,
що ж ти,
що ж ти
дряпаєш
мене своєю лапою...

От,
вкотре
дряпанеш...

I це...

Я вмру!!!


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Сб мар 27, 2010 1:14 pm 
Не в сети
Зубр Форума
Аватара пользователя

Зарегистрирован: Вс ноя 03, 2002 8:01 pm
Сообщения: 6643
Откуда: Israel
Ицхак, куда пропал?
Мы все тут соскучились.

_________________
Вот Вы читаете, а время то идёт.


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Пн апр 12, 2010 5:18 pm 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
Спасибо, что не забываете.
Вот, последнее...

По хрусткій воді

Нам
…мерзлякувато і хистко з тобою, перлинко моя,
хотілося весен, а сталась калічена осінь,
обривки надій, літо бабине…

Після…

Що після?!

…Ковзання по крихкому диву
та
по воді,
хрусткій воді…
Та, іноді –
боязно,
промінь на небі,
блукаю -
чому
за надією щастя…

…І хистко, так хистко.

Хотілося весен і сонця…

Та…

Боязко –
промінь на небі,
чекаю -
чому…

Хоч, чогось у осліплій душі


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Пн апр 12, 2010 7:32 pm 
Не в сети
Ветеран форума
Аватара пользователя

Зарегистрирован: Вс апр 17, 2005 4:45 pm
Сообщения: 5982
Действительно как весенний ледок, такие тонкие прозрачные стихи.


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Ср апр 14, 2010 12:10 pm 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
Но, наша весна очень напоминает иногда...

- У нас з тобою осінь?! Осінь…

Прикрита,
ледве,
листям –
осінь,
з крупчастим схльосталась дощем
І вовчим ву-у-у…
У схронах сосон,
життя обплутавши вкінець,
тепло останніх слів відносить,
туди де…
Жевріє
сердець,
хмиз,
ледь-не-ледь…

А навпрошки – кого питати…
Кого, нарешті, катувати…

Щоб, завірюха…

Навпростець.


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Ср апр 14, 2010 8:57 pm 
Не в сети
Ветеран форума
Аватара пользователя

Зарегистрирован: Вс апр 17, 2005 4:45 pm
Сообщения: 5982
Как я люблю такие стихи. С графическим рисунком, звуками и даже запахами.


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Ср май 12, 2010 2:34 pm 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
Спасибо, такие комменты...
Никто в России не верит, что каждое утро ко мне прилетает пара колибри.

Дзьобик пташки колібрі годую
нагодами пагод безсоння
і душа охолола
летить у бездоння пустель.
Тра-тру-тє…
Те, що вабить вірші безхімерні мої
позолотою щастя росхреслого в радість безхмарну…

А серце-метелик надії
у печаль весняну відлітає,
а там…

Безтям бестіям…

І тру-тру-тра-та-там…
Там кінчається пустка нічна,
стогін-скрип журавлини колодязної
в повсякденність,
у клопіт живий повертають мене.
А годинничок півнем співає…
Ку-ку-ку-курррєєєкууу!
Курррєєєкууу!
Ку-ку-ку!

Засинаю не тут і пробуджуюсь зовсім не…
Там, тра-та-там…
Тамтратам.


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Чт июл 29, 2010 9:40 pm 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
Підцупили

А ось, я і постараюся передати свої думки і відчуття після того, як виявив, що найкоханіший мій сайт випарувався раптом без сліду в нескінченність ноосфери, а скільки належало праць, як старався, стійко і мовчки переживав нападки сіоністських і інших реалістів, наці і інших скособочених анонімів, як радів кожному теплому відгуку, жив, можна сказати повним віртуальним життям.
Це можна порівняти лише і лише з тим, як неначебто Сізіф три роки укочував свій камінь на височенну гору віртуальної поезії, і вже коли майже досяг, упустив ненавмисне. Пробурмотівши нечленороздільне, довбешкою помотавши, зітхнув глибоко, і пішов вниз, починати все своє спочатку. Прийшов, обернувся, озирнувся, а камінчика немає.
Підцупили…


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Пт июл 30, 2010 6:08 am 
Не в сети
Ветеран форума
Аватара пользователя

Зарегистрирован: Вс апр 17, 2005 4:45 pm
Сообщения: 5982
А поподробнее..


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Пн авг 23, 2010 10:00 am 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
Ну, зачем сыпать соль на раны?
:roll:
Негев – пустинь ізраїльська

Знову ніч без сну –
все змішалось в Негеву-у-у,
взимку тут весна –
Сни в снігах…
І!

АХ!!!

Рожі взимку тут,
полуниця - в лютому…
І дощі-і-і-і, дощі…
Вітер ноги крутить,
І…

І коти ревуть…
В спустошені ясла.

* * *
До самої смерті
не нап'юся вже я…

Кров'ю горобиновою.

І березовим висипом,
ВУЙ,
не хворіти ніколи мені,
не хворіти мені…

Не хворіти!!!


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Пн авг 23, 2010 9:19 pm 
Не в сети
Ветеран форума
Аватара пользователя

Зарегистрирован: Вс апр 17, 2005 4:45 pm
Сообщения: 5982
Да уж будьте нам здоровы :lol:


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Пн авг 30, 2010 12:35 am 
Не в сети
Новичок
Аватара пользователя

Зарегистрирован: Вс авг 29, 2010 11:49 am
Сообщения: 36
Откуда: Санкт-Петербург
Друг мiй любий сизокрилий
Обiйми мене крылами,
Я полину за тобою
По над рiдними садами.

Та за обрiй, де у моря
Ти злiтаеш, сокiл ясний,
Щоб любов свою, надiю
Зберiгти, придбати щастя.


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Пн авг 30, 2010 12:36 am 
Не в сети
Новичок
Аватара пользователя

Зарегистрирован: Вс авг 29, 2010 11:49 am
Сообщения: 36
Откуда: Санкт-Петербург
Т. Шевченко. На пащiнi пшеницю жала. Сон. Перевод.

На барщине пшеницу жала
Да утомилась. Знает мать,
Что как бы сильно не устала –
Еще не время отдыхать.
К снопам пошла на край межи,
Где сын спеленатый лежит
На хлебных срезанных колосьях.
Уж, не ворчит –
Разноголосье на разные лады звучит.
Кормить тут время подоспело.
Распеленала – ладно дело –
Прибрало малое дитя.
Взялась кормить,
Но погодя, усталостью смежила очи
И сном забылась.
Ладный очень ей сон пригрезился, -
Где сын, – красивый, статный и богатый.
Не одинокий, а женатый на вольной.
Видится Иван не крепостной – уже на воле.
И на своем на хлебном поле
С семьей свою пшеницу жнут,
А дети им обед несут…
И усмехнулась тяжело…
Проснулась, – что ж – нет ничего.
На сына глянула, взяла
Его тихонько спеленала.
И вновь пошла, где не дожала,
На барщине на полевой.
Там ждет урок свой межевой (лановой).


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Пн авг 30, 2010 12:41 am 
Не в сети
Новичок
Аватара пользователя

Зарегистрирован: Вс авг 29, 2010 11:49 am
Сообщения: 36
Откуда: Санкт-Петербург
Нiч яка мiсячна. Свободный перевод.

Ночь с ясным месяцем, чистая, звездная
Слышишь, как шепчется сад,
Выйди любимая, знаю, устала ты,
Буду мгновению рад.

Рядышком сядем под старой калиною,
Над господами я – царь,
Ты посмотри как туманными волнами
Скрыта уснувшая даль

Засеребрился волшебными звездами
Плотный туман на полях
Словно вздремнул или просто задумался
В плавнях речных и степях

Вот на осинке, чью стройную талию
Обнял ветвями дубок,
Затрепетал, дуновеньем встревоженный,
Легкий зеленый листок

Небо высокое звезды усеяли
Боже, какая краса!
Под тополями алмазными слезами
В россыпь упала роса

Ты не пугайся, что ножками белыми
Вдруг потревожишь росу,
Я тебя верная к дому, любимая,
Сам на руках отнесу.

Выйди лебедушка в ночь эту теплую
Славно – ни ветра, ни туч
Крепко прижму тебя к сердцу казацкому
Встретим с тобой первый луч

Солнышка красного раненько-раненько
Лишь пропоет соловей
Только голубка моя сизокрылая
Сердце навеки согрей.

Ты не пугайся, что могут услышать нас,
Шепот наш тает в ночи.
Звезды баюкают, сна наступает час,
В темных садах все молчит.

Не потревожить нас говору злобному,
Смолк черной зависти смех.
Сердцу казацкому встретить любимую -
Пусть на мгновение – не грех.


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Вс сен 19, 2010 1:41 pm 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
Спасибо за переводы, это украшает...

От, я жахне, дзиґне в очі,
у страхіття кресне череп
в мить, як хакне кирпа-сваха
все нечуване твоє…
Все твоє…
Кохання, долю,
все життя твоє і…

В згин…

Відканючить костомаха,
душу…

В хирну немічь-тлінь…

Ось…
Тоді…
Хитлявим кроком,
відкараскавшись востаннє
к сонечку між трьох доріг,
ти почуєш –
ти побачиш,
як вплітаючись в цей вірш,
стиха, стиха,
полегеньку,
вітер виб'є слізьми в очі…

Щастя мару…

В провесінь.


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Пн ноя 22, 2010 11:23 am 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
Сходження

На вершині Джомолунгми поезії російської
(напередодні Сходження)

По-о-ое-е-ети!
Сюди!!!
Глянь!
Та ні, ти глянь, глянь!
Бачиш крапку – сліпучу..
Бачиш?!
То –
на вершині
Джомолунгми поезії…
Якої, якої?
Авжеж, що російської –
спиною до всіх,
і над хмарами…
Бачиш…
Юна…
Яка, така, юна?!
А ось – така собі -
Мориц…
Старою стоїть!!!
З льодорубом.

* * *

Сходження на літ вершок з восьми сходинок кам'яних

Вперед-мови!

Кожного разу,
от, як починати
цей ритурнель свій,
я щиро дивуюся?
На соковитих лугах поливних,
сонм піїтів що пурхають,
боже!
їх крила в прозор кришталеві..
Дивися…
Їх погляди –
Щиро бездонні.
А їх піруети…
Гармонія звуку і кольору..
Смак їх чудовий…
Це з їх медозборів,
амброзією -
мажуть по Вашим,
читач мій,
вустам…
Перед їх Б.Г.-лепієм вибраних,
я просто Хомо безхвостий…

Проте…

Пора вже збиратися
і за відсутністю крил,
або гелікоптера власного –
у рюкзачку –
тропоруб,
крюки слів,
зчленувань поетичних вірьовки,
а
в очумілій моїй голові -
вітер строф очманілих..

Сходинка перша

Це – елементарно,
практично кожен,
пригадавши чиюсь дивну мить
і, протискуючи вірш в нескінченність,
ось на цьому на самому місці
може твір, або три …дцять таких напартачити…
Нічого не поробиш,
коли ти у джунглях закляк.

Сходинка в двовірш

Тут передгір'я –
дивишся на вершину з надією –
щоб, хоч щось, та побачити.
…Далі йду обережно –
Трясовина наскрізь усічених імпрешенів –
запросто може мене засмоктати…
Так і будеш,
в японських сонетах -
чотки хоку та танків
по горло в болоті
побулькувати…

Тріо

А ось з цим рядком все ясно –
тут табір, перший базовий,
у чагарниках стежок…
Царство бардів, гітарного дзвону ї пісень..
Тут можна розслабитися.
І залишитися
навіки…
Але,
я!!!
Я звідси не рушу без проблиску думки,
так,
без проблиску думки – про що?!
І якщо це любов – як здурілий кидаюсь на скелі
через пропасти сенсу,
зриваючи
лавини
каменепадів скажених..
А за крок до вершини повинен…
Я винен зірватися.

…У банальний надрив

Вірш намба фо-о-о

Після цього,
якщо чіпляючись чим можна,
доповзеш до строфи,
то, як снила риба,
мариш
…озером мариш
хочеться,
ух,
черевом плюхнувшись –
ДИХАТИ!!!


Пентавірш

Під п'ятою у п'ятої,
назавжди ї навіки проклятої,
тій —
я,
від сонця і снігу осліплий.

…Майже осліплий.
І до того ж – на лісовика більше схожий, чим на людину,
проповзаю…

Шоста – задісмертизирована у дусі сіоністського реалізьму.

Так, проповзаю з шостої частини суші якраз до краплі Ізраїлю.
Але і тут – ні волі, ні спокою,
а градус тій, вічної стіни назавжди негативний,
світ ірраціональний,
тут КНИГА диктує ПОЕЗІЇ…
Тут…
Я переконую самого себе в тому,
що в цій прекрасній країні
все не можна і всім не треба.
І я розвертаю простір під кутом 110 градусів…

І що ж там?

Не у лад, і не в склад,
ну, а звідки?!
З дитинства, авжеж,
параноїк ричить – паразит.
- Руки вгору *раку вниз,
признавайся – сіоніст!

Самий передостанній рубіж

А ось з цією сходиною —
ніяких таких заморок –
у позі лотоса,
зосередившись і насупившись весь,
медитуючи, і
хуль-цзу на грудях розірвавши,
суть речей осягаючи,
підстрибую…

…Не злітаючи.


До восьмої

З цією просто – я хитрий,
тягнув я її на вершину в своєму рюкзаку.
Тут пов'яжемо метафоркою
яскравою, яскравою,
біля – пришпандорім риму зворотну,
а після –
перенесення у перескок,
і додавши гачків красномовства –
фокус-покус.
І я на вершинці!!!
А, от -
відсіля
і якщо,
літдіагностік місцевий
не заволочить місцевість
туманом своїх міркувань,
мі-мі-ку,
я і зможу на сході побачити,
десь,
у вірт Лукомор'ї –
пік Шевченка…
У ноосфері поезії…

Чарівної!

УКРАЇНСЬКОЇ!!!

І дорогу до неї, так виразно бачу тепер…

Після слів всіх оцих.

Добре – хоч спускатися не потрібно,
від екрану довбешку свою відірвав,
і…
Додому.
Раз-два і клік –
і
я
удома.
В глибинах пустелі біблейської …
На Батьківщині внучка -
в місцевих трущобах-хрущобах,
нетанійогах.

Все…
Здох…

Задубів і хроплю…


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Пн ноя 22, 2010 12:11 pm 
Не в сети
Ветеран форума
Аватара пользователя

Зарегистрирован: Вс апр 17, 2005 4:45 pm
Сообщения: 5982
Интересный взгляд..но сильно задумываться и не хочется, чтоб настроение сохранилось. С такой себе полуулыбкой.


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Ср дек 15, 2010 11:15 am 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
Так я, счас, что-нибудь весёленькое.

Разом з драними шкарпетками.

Рукописи не горять.
Їх, після смерті невдалого літератора, викидають.
У сміттєвий ящик.
Разом з драними шкарпетками і зубними щітками генія, що не відбувся.
І це нічого не означає, крім того, що і це зернятко лучило не в землю і не проросло, а перемололося і стало фаст-фудом для безхвостих і голошкурих приматів, які використовували його чарівну кулю, щоб налупитися.


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Ср дек 15, 2010 5:49 pm 
Не в сети
Ветеран форума
Аватара пользователя

Зарегистрирован: Вс апр 17, 2005 4:45 pm
Сообщения: 5982
:shock: Если это весёленькое, то я Майя Плисецкая.
(из высказываний мадам Грицацуевой) :lol:


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Вт фев 08, 2011 11:28 am 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
Да... А если так...

Такі, як є…

Засліплює натяк?
Та погляду досить –
і наша с тобою
стара, як той світ,
таємниця розкрита.

Ти рада?!

Та ні…
Як та зрада торішня…
І знову і все,
і…
Навіки забуто.

І, лишенько, лихо обом нам,
коли уві сні,
ми хоч хвилину розслабившись,
Знову застогнемо…
Леле, моя…

А, прокинувшись,
знову і знову
… вчуватимемо
ту задуху.

І довго, так довго такими, як є, залишаємось,
що…

…Що віку не вистачить.

Ані словечка…

Нікому.


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Вт фев 08, 2011 6:16 pm 
Не в сети
Ветеран форума
Аватара пользователя

Зарегистрирован: Вс апр 17, 2005 4:45 pm
Сообщения: 5982
Ну, это жаркое, страстное. Весёленьким как-то даже с натугой трудно назвать.


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Вс апр 03, 2011 7:28 pm 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
Какая жизнь, такие песни.
Я начал переводить в украинский формат цикл Причуды.
Это только и только о себе.
Вот, самая безобидная...

Чудасії. Вибрики

Розпростертою в багнюці,
п'яною марюкою,
Шивернога, клишолапа,
Либішся, падлюча,
і…

Прокаженою лежиш,
у дьогті та в пір'ї,
і від лютощів тремтиш -
дертеє ганчір'я…

Жабою до горла – скік.
- Ти приляж зі мною,
закохай мене мужик…
Пізньою зимою…

Залюби недугу,
танком буги-вуги -
смерть свою…
Із заріканням,
що ніколи,
і ні з ким…

Я ж, на нічку,
може й зможу!
І зроблю з тебе жу-жжу!

І-у-да-а-іїї! Гу-гу-гу!

І заб'єшся, ти - цвяхом
В-в-в вічко раю,в вічко раю…
У діжку пекла,
посмиком.

Це, ріднесенький, остання я,
богом дана нам, жага,
кожному із нас - агонія,
а тобі, іще,й
…жига.

Ти палив серця надіями?
Ти дурив самотніх мріями?

Ну,так вмри…

І йди
сюди.
- Уба-буба–ги-ги-ги!!!


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Пн апр 04, 2011 7:59 am 
Не в сети
Ветеран форума
Аватара пользователя

Зарегистрирован: Вс апр 17, 2005 4:45 pm
Сообщения: 5982
Интересный выбор для перевода.


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Пт апр 29, 2011 8:44 pm 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
Спасибо.

Сьогодні тануло

Щось дзенькнуло в дзвінкому небосхилі…
То…
Блискавка суха…
Звиваючись в імлі,
чиїмсь прощенням стала…
Гримотала…
Провесняним позлиднівши в пітьмі,
палаючих на серці відчуттів,
протвережених…
Зачепило за німотне…

Не краще стало і не гірше,
в прірві
цій,
жаги спекотної,
побачив я обличчя тій,
що не всміхнеться вже мені.

Ніколи…


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Ср июл 06, 2011 10:28 am 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
На півночі - срібляста повінь струн…
Та ніжність шурхоту акацій тонкоструйних,
ледь чутний сплеск струмків,
спів півосей та подихи
…коханих у кущах.

Голани чарівні для мене, бо…
Бо тільки в мріях,
Й можу полетіти крізь пустелю,
у піднебіння таємничих чорнохмар.

А потiм…

Щиплячим вихорком занурившись
у сосни,
цiлющим дихати i дихати
…навскрiзь.


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Пт авг 19, 2011 10:48 pm 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
Ніччю млість загорнула нас, стала такою, що, …чи, хочеш не хочеш, примружишся і замурчиш, як той кіт, шию спрігши і очі заплющивши, зойкнеш…
- Ох, любонько-любко... Одна ти для мене - коханка , вахлачка, лемішка, байстрючка моя, хавава тобі, мила бамбулочко, їди, притулись найщиренько, хоч ненькою стань, хоч жалій, хоч убий, хоч на нічку одну, та щоб так, щоб я …запам'ятав хвилі ці до останніх хвилин дожиття, і щоб линула млість ця до хмар і весь світ огортала дур-зіллям останньої нашої зустрічі…
Бо…
Ніччю…
Млість…
І як хочеш…
І очі твої…


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Сб авг 20, 2011 4:51 am 
Не в сети
Ветеран форума
Аватара пользователя

Зарегистрирован: Вс апр 17, 2005 4:45 pm
Сообщения: 5982
Класс!


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Ср сен 21, 2011 10:18 am 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
Спасибо...
А похулиганить...

А вірш цей і зовсім, ось, …стих


А вірш цей –
тихіше,
тихіше,
а потім
і зовсім, ось,

…стих.

Хитруванич…

Очі примружив,
мов бегемот,
та котиком
муркає,
муркає,
муркає,

що…

Без їжі розуму
сенсу немає
і тому…

Ти серце її не замай, бо немає
такої,
такої,
такої для тебе…

Якої у мріях собі змалював ти…

Пентюха їжачий, блошачий, бісячий, дрімучий, по волі своїй умираючий, в дур день…

Гороб’якою скорчившись
спи
на печі,

…дідуган.
[color=darkblue]
[/color]


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Вс дек 18, 2011 6:46 pm 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
Ну, що ж, ти, славний мій шалтай-болтайський вірш, пошебуршив тихесенько і …стих…
Ріка поезії струмує, завмираючи.
Звичайно ж, що вона тече з протоків раю, а я сиджу на березі її із киселю.
І що мені?!
Зірвавши спіднє упірнати в глибину…
І дерти вірші з нір, як раків…
В смерть…
А після палець в рота, щоб угамувати кров, і…
І жадібно дивитися, як купа ця ворушиться вусами…
В окропі…
Намагаючись затвердити бажання, моїй приваби до пінистого пірнання…

А світло сонячний трепече в небесі, парує в облаці, срібробородясь.

А я, дурило, захмелів і розумію - суть життя проста!
Наївсь, напивсь, лежи собі…
Й дивись!

Ріка поезії струмує у свідомість…

Звичайно ж, що вона тече…
Тече…
Втікаючи в вуста…


...................................

Русский вариант

.................................

Ну, что ж, ты, славный мой шалтай-болтайский стих, пошебуршал тихонечко и …стих.
…Река поэзии струится, замирая…
Конечно же, она течёт в преддверье рая, а я сижу на берегу её кисельном…
И что мне?! Сняв исподнее нырять…
И драть стихи из нор, как раков?
В смерть…
А после палец в рот, чтоб крови не видать.… И жадно так глядеть, как эта куча шевелит усами в кипятке, пытаясь утвердить любови всплеск…
Вотще!
Моей любви к пенящемся заплывам…

Свет солнечный трепещет в небеси, ныряя в облаци…
Сребробородясь…

А я, дурило, захмелел и понимаю,
что жизни суть проста!

И в новь пытаюсь втиснуть рифму – господи, прости…
Хотя бы в осознание стиха…

…Река поэзии струится, замирая…
Конечно же, она течёт…
Течёт…
Втекая…
В мои остекленевшие уста…


Последний раз редактировалось Ицхак Скородинский Сб мар 17, 2012 4:08 pm, всего редактировалось 1 раз.

Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Пн дек 19, 2011 7:33 am 
Не в сети
Ветеран форума
Аватара пользователя

Зарегистрирован: Вс апр 17, 2005 4:45 pm
Сообщения: 5982
А что, оба варианта хороши. Только в украинском мне кажется правильнее...й дивись...


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Вт янв 10, 2012 7:10 pm 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
Спасибо.

Контора спише. Ровесниці

Устілкою справа зшита
і печатка - падла за …
Доля – п'яного козла,
Вам безжалісно дала…
А до того ж, і трепла…
Розуміючи - на світі
іншої не буде долі,
лише ця,
при цьому – цвях!
Віддали Ви батьківщині –
що було і до кінця…
І тепер, у зустріч з тризною,
Учепившись за ціпок,
Шкандибаєте за хлібом…
З торбою, що б'є Вам в бік .


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Вс янв 29, 2012 1:55 pm 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
На вікні малює вітер візерунки крижані…
Срібну збрую приміряють
…вітки сосон.
А сніги…
Шаленіють в проблиск сонця,
сивим хутром пролягаючи,
в порожнечу у хуртечах…

А у колотнечу втечі,
крок скрипить десь,
неквапливо…

- Гей! Та, хто ж там, за віконцем?!

В ту ж хвилину, шваркне в двері,
ввірветься бандюга твар'ю …
Він ножем, ти рогачем, і…
Мимоволі, станеш звіром.
Збилися на вовчій шкурі,
напилися вражій крові,
покотившись по хатині…

Виє вітер в холоднечу.
І…
Нема ні сил, ні страху,
приступ пройдеш , згаснуть зорі…
І в пекельні чварі – смуток,
душу волочить на плаху.
Пащі крізь та крізь щілини,
помирає, свище вітер…

Нині, час – у жер і злість.
Нині, час, що смертю в скрізь…

На обшарпаній стіні.
Шкірки зідрані із звірів…

А-а-а!!!

На печі малює вітер візерунки крижані…


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Сб мар 17, 2012 4:06 pm 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
Як ти колись

Мені було…

Того замало,
що осінь плакати не стала,
а посміхнулася увись…

…Як ти колись.


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Пн мар 19, 2012 8:52 am 
Не в сети
Ветеран форума
Аватара пользователя

Зарегистрирован: Вс апр 17, 2005 4:45 pm
Сообщения: 5982
Шаленіють в проблиск сонця,
сивим хутром пролягаючи,
в порожнечу у хуртечах…

А у колотнечу втечі,

Вот в этих строчках для меня, как не только пищущего, но и читающего когда-то автора, переизбыток дикции. Так всегда наш художественный руководитель говорил, когда челюсти в словах застревали. А вообще стихи совершенно "ведьмины". Такой уж привкус даёт большое количество шипящих звуков в словах. Такая себе вьюго-заклинательная штучка. :D


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Сб апр 14, 2012 10:07 pm 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
Время такое...

Дзижчала, дзижчала, дзижчала,
весь день за спиною у мене,
жалила, жалила осою…

В потилицю.

...Що ж, я терпів.

Бо знав - обернусь,
і ти підеш,
ти підеш та хлопнеш дверима...
І навіть, від нас відлетиш ти
до рідного батьки-Ростова…

От так, не промовив ні слова,
мовчав та кивав головою...
Здригаючись в чемнім смиренстві,
згинав свою гордую вию,
мовляв, ти права, дорога, і…
Як жаль, що це сталося з нами,
а винен в тім я, я один...

Не треба тобі до Ростова,
все правильно, правильно, мила,
шкода, що це сталося з нами...
Так, ти пожалій, продзижчи…

А хочеш, шпуряй, що є сили,
не треба, не треба терпіти -
чекання не лусне моє...

Повір, то не я обернуся…
Повір, то не я…
Обернуся!!!

І…
Хрясну тебе,
…кулаком.


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Вс апр 15, 2012 6:37 am 
Не в сети
Ветеран форума
Аватара пользователя

Зарегистрирован: Вс апр 17, 2005 4:45 pm
Сообщения: 5982
Пружина :lol:


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Сб июн 23, 2012 6:54 pm 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
Да, уж...Спасибо.


Бо, вже я труп

Ну, ось…
Я труп.
І можна все.
Гей, хто там долотом товкається у груди.

Тож, увійди вже, клятий, роздери і їх!
Щоб звільнена душа моя кудись та й попливла…
В'язцем гнучким…

А серця шеєліт,
люмінесціючи в руках анатомічного піїта,
зі стуком кам'яним щоб полетів в лоток.
А я…
Відчую в тому, що скипає мозку…
Що?!
Все!
Не можу я, не можу більше так!


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения: До смерті я запам'ятав цей сон
СообщениеДобавлено: Вт сен 18, 2012 10:36 pm 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
До смерті я запам'ятав сон цей,
після кохання.
В нім світ сліпив і перетворювався в безліч невблаганних слів
…пекельних.

В нім річка сліз,
зігнута клята свічка,
висвічувала щось таке…
Що
без
у
мовне.
А зовні,
прохолоджене мовчання
перемежалось відчайдушнішою хвилею визнань твоїх,
болючих.

Мовчав і
я…

Так ми з тобою розлучилися.

У тому у бутті.

А в цім, як уві сні,
я за життям усім своїм,
крокую, і крокую,
стятий дурень…

Як тінь безглузда спогадів минулих.


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Чт ноя 22, 2012 9:11 am 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
Ніжніше живого

Ніжніше живого - з туману молочного – краплі…
Нібито пальці твої по щоках.
Від життя, що неначе приспало мене, опритомнів,
тремчу…

Це ти?!

Ніжніше ніжного пальці…

Здається мені,
що ти поруч,
… що дихаєш ,
в клубах туману…

Молозива сік роз'їдає очі, то я…

Олюднюю все навкруги,
щоб…

Сльози твої по щоках.


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Чт янв 03, 2013 10:32 am 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
Пий, синича, пий!
А коли заллєшся, по саму сизу шийку заллєшся, тут ЦЕ і станеться з тобою...

Закурликаєш...


І в небо...


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Сб янв 05, 2013 11:10 am 
Не в сети
Ветеран форума
Аватара пользователя

Зарегистрирован: Вс апр 17, 2005 4:45 pm
Сообщения: 5982
Нежно...


Вернуться к началу
 Заголовок сообщения:
СообщениеДобавлено: Сб фев 23, 2013 12:34 pm 
Не в сети
Наш человек

Зарегистрирован: Сб ноя 18, 2006 12:11 pm
Сообщения: 196
Откуда: Израиль Беер-Шева
Убік шкереберть

Спустошеним
в нашій великій біблейській країні
простору не вистачає…

І вони задихаються,
не захопивши нічого
з того,
що якби й захотіли б…

Ось…

Жорстоким…
Їм серця бракує ,
І тому ламає їх всіх
гонитва у час полювання…

Таких…
Грають втемну…

Та аж до могили…
* * *
Останні…
Що бачать ясно…
Теж вмирають…

Шпалерами висячи…

Убік шкереберть.


Вернуться к началу
Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Начать новую тему  Ответить на тему  [ 108 сообщений ]  На страницу Пред. 1 2 3 След.

Часовой пояс: UTC+02:00


Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и 8 гостей


Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения

Найти:
Перейти:  
cron
Создано на основе phpBB® Forum Software © phpBB Limited
Русская поддержка phpBB